мудрі вислови про добро і милосердя

Вислв «брехня для спасння» з явився через неправильне прочитання 17-го врш

На перший погляд здаться, що ц слова допускають рятвну брехню на користь того, кого обманюють, але це не так. Н у Святому Письм, н у святоотцвських творннях не йдеться про те, що брехня може бути рятвною. Адже брехня грх. Коли ми брешемо, тод чинимо диявольську справу. Господь, доркаючи удеям за невру в Нього, каже: «Ваш отець  диявол,  ви хочете виконувати похот отця вашого… Коли вн говорить неправду, вд себе говорить, бо вн лжець  отець неправди» (¶н. 8: 44).

БРЕХНЯ ДЛЯ СПАС¶ННЯ

«Хто вру в Мене, ма життя вчне. Я  хлб життя. Батьки ваш ли манну в пустин й померли; хлб, який сходить з небес,  такий, що, хто його сть, той не помре» (¶н. 6: 47 50). Деяк свят отц вважають, що явлення манни небесно як хлба було прообразом ґвхарист, яка, так само як  манна,  даром Божественно любов та спвчуття до нас, немчних  гршних.

Наступний вираз, часто вживаний нами у повсякденному житт, «манна небесна». Пд цими словами ми розуммо несподваний небесний дар або матеральний достаток, що «звалився» на нас. У Святому Письм слова «манна небесна» вживаються у зв язку з конкретними сторичними обставинами з мандруванням зральтян пустелею, на шляху до земл обтовано. Про манну йдеться у книз Чисел: «Манна ж була подбна корандровому наснню, на вигляд, як бдолах; народ ходив  збирав ,  молов у жорнах або товк у ступ,  варив у казан,  робив з не корж; смак же  подбний був до смаку коржв з лем. ¶ коли роса сходила на стан уноч, тод сходила на нього  манна» (Числ. 11: 7 9). Дарування стражденному вд голоду народу манни небесно було видимим знаком милосердя Божого. Слово «манна» походить вд врейського слова «мангу» небесний хлб. Послання манни небесно ма також  пророче значення. В ґвангел вд ¶оанна Спаситель говорить про Себе:

Чому ж Господь виснажував Себе постом, чому не перетворив камння на хлби Свою Божественною силою, коли спокушав Його диявол, який мр стати рвним Богов без Бога? Вдповдь може бути лише одна заради спасння нашого. Так, Господь Свою вдмовою вд хлба насущного показав нам, що не тльки задоволення наших тлесних потреб пдтриму наше життя. Це, перш за все, залежить вд благодат Божо, покаяння, виконання Його заповдей. ¶ в цьому сенс нашого буття, спасння та безсмертя. А слова «не хлбом диним»  Боже нагадування нам про те, що ми не лише земн й тлесн, але й небесн.

У Новому Завт ми знову чумо ц слова з вуст Спасителя. Псля Хрещення, перед початком спасительного подвигу, Господь був ведений Святим Духом у пустелю для постування  перемоги над дияволом. ґвангелст Матфей пише: «¶, постившись сорок днв  сорок ночей, наостанку зголоднв. ¶ приступив до Нього спокусник  сказав: якщо Ти Син Божий, скажи, щоб камння це стало хлбами. Вн же сказав йому у вдповдь: написано: не хлбом диним житиме людина, а всяким словом, що виходить з уст Божих» (Мф. 4: 2 4).

Цей вислв прийшов до нас з бблйно книги Второзаконня, останньо з П ятикнижжя Мосейового: «Вн смиряв тебе, морив тебе голодом  годував тебе манною, яко не знав ти  не знали батьки тво, щоб показати тоб, що не диним хлбом живе людина, але всяким [словом], яке походить з вуст Господа, живе людина» (Втор. 8: 3).

НЕ ХЛ¶БОМ ґДИНИМ

Продовжуючи розмову про крилат вислови Ббл, поговоримо про так з них.

На перший погляд здаться, що ц слова допускають рятвну брехню на користь того, кого обманюють, але це не так. Н у Святому Письм, н у святоотцвських творннях не йдеться про те, що брехня може бути рятвною. Адже брехня грх. 

By On 22 Июнь 2012 · · In

КРИЛАТ¶ ВИСЛОВИ Б¶БЛ¶·

КРИЛАТ¶ ВИСЛОВИ Б¶БЛ¶·